- Кому підходить банкрутство фізичної особи
- Які борги можна списати, а які – ні
- Що буде з майном: що можуть забрати, а що захищено
- Як проходить процедура: етапи, строки, вартість
- Що буде ПІСЛЯ банкрутства: реальні обмеження за ст. 135 КУзПБ
- Коли банкрутство – не найкращий вибір: 5 ситуацій
- Воєнний час: що змінилося у 2022–2026 роках
- Альтернативи банкрутству: що ще можна зробити
- Що робити прямо зараз, якщо ви в борговій ямі
- Отримати допомогу зі списання боргів
- FAQ: часті питання про списання боргів фізичних осіб:
Якщо борги перестали бути керованими – це не вирок. Але й не привід чекати, поки все вирішиться само.

За даними НБУ, прострочена заборгованість фізичних осіб тільки перед банками на початок 2026 року перевищує 90 мільярдів гривень. І це без врахування боргів перед МФО. Мільйони українців взяли кредити до 24 лютого 2022-го, а потім втратили роботу, бізнес або джерело доходу. МФО продовжували нараховувати пені. Банки передавали борги колекторам. І в якийсь момент людина розуміє: навіть якщо платити щомісяця — платяться лише відсотки, а тіло боргу не зменшується.
Законний вихід є. Але він не має нічого спільного з порадами в соцмережах на кшталт «просто не піднімай трубку».
Кому підходить банкрутство фізичної особи
Банкрутство фізичної особи — це судова процедура, яка дозволяє законно списати борги, які людина об’єктивно не може виплатити. Регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (КУзПБ), Книга четверта, чинна з жовтня 2019 року.
Важливо одразу: провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відкривається лише за заявою самого боржника (ст. 115 ч. 1 КУзПБ). На відміну від банкрутства юридичних осіб, кредитор ініціювати цю процедуру не може.
Підстави для відкриття провадження (достатньо однієї з трьох):
Важливо: Законом № 2971-IX від 20.03.2023 з ч. 2 ст. 115 КУзПБ виключено п. 1 — вимогу про мінімальний розмір боргу (30 МЗП). Мінімального грошового порогу для подачі заяви більше не існує.
- Припинення погашення — боржник припинив платити понад 50% місячних платежів за кожним із кредитних або інших зобов’язань упродовж двох місяців поспіль (ст. 115 ч. 2 п. 2 КУзПБ).
- Постанова виконавця — ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення (ст. 115 ч. 2 п. 3 КУзПБ).
- Загроза неплатоспроможності — будь-які інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконувати зобов’язання (ст. 115 ч. 2 п. 4 КУзПБ). Верховний Суд підкреслив, що цей перелік не є вичерпним.
Важливо: до розміру грошових вимог не включаються пеня, штрафи та інші фінансові санкції (ст. 115 ч. 3 КУзПБ). Поріг рахується від тіла боргу та відсотків, а не від нарахованих штрафів.
Типовий сценарій. Харків’янин Андрій, 42 роки, підприємець. До 2022 року — три кредити на розвиток бізнесу, загалом 680 000 грн. Після пошкодження складу й припинення роботи перестав платити. До 2024 року тіло боргу та відсотки — 870 000 грн (без штрафів). Звернувся до юриста, подав заяву про банкрутство. Через 14 місяців — всі борги законно списані.
Які борги можна списати, а які – ні
Це питання номер один, і на нього потрібна чітка відповідь до початку будь-яких кроків.
Списуються:
- Споживчі кредити в банках;
- Позики в МФО (мікрофінансових організацій);
- Кредитні картки та овердрафти;
- Позики у фізичних осіб;
- Прострочені комунальні платежі (при певних умовах)
Не списуються (ст. 134 ч. 2 КУзПБ):
- Аліменти;
- Відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
- Інші вимоги, нерозривно пов’язані з особистістю боржника
Не підлягають реструктуризації, але погашаються до затвердження плану (ст. 125 КУзПБ):
- Аліменти та відшкодування шкоди здоров’ю/смерті;
- Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та інші обов’язкові платежі на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — актуально для ФОП
Зверніть увагу: «адміністративні штрафи» в переліку незнімних боргів не фігурують. Неустойки, штрафи, пені списуються — але в останню (третю) чергу після основних вимог (ст. 133 ч. 4 КУзПБ).
Що буде з майном: що можуть забрати, а що захищено
«Заберуть квартиру?» — це найчастіше запитання. Відповідь залежить від одного критичного фактору: чи є квартира заставним майном.
Захищено від стягнення за законом (ст. 131 ч. 6 КУзПБ):
- Єдине житло сім’ї боржника, якщо воно не є предметом застави (іпотеки) — але лише в межах площі:
- квартира: не більше 60 кв. м загальної площі або не більше 13,65 кв. м житлової площі на кожного члена сім’ї
- будинок: не більше 120 кв. м загальної площі
- якщо житло перевищує ці межі — питання вирішується судом;
- Предмети першої необхідності: одяг, меблі, побутова техніка для особистого використання;
- Майнові об’єкти, які суд виключив з ліквідаційної маси за клопотанням боржника (ст. 132 КУзПБ): кожен об’єкт вартістю не більше 10 розмірів мінімальної зарплати (≈ 86 470 грн у 2026 р.); загальний ліміт виключень — не більше 30 МЗП (≈ 259 410 грн);
- Продукти харчування, насіння для посіву;
- Кошти на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування (ст. 131 ч. 7 КУзПБ)
Може бути реалізовано в ліквідаційній масі:
- Друге майно (дача, другий автомобіль, нерухомість не за місцем проживання);
- Заставне майно — навіть якщо це єдине житло (іпотечна квартира);
- Цінні папери, корпоративні права в компаніях;
- Транспортні засоби понад один, якщо другий не є засобом заробітку
Критична ремарка. Якщо квартира є заставою за іпотечним кредитом — банк може ініціювати її продаж навіть у рамках банкрутства. Процедура банкрутства в такому випадку допомагає списати інші борги, але не рятує заставну нерухомість автоматично.
Типовий сценарій. Киянка Олена, 38 років, взяла іпотеку та два споживчі кредити. Після розлучення і втрати роботи — не могла платити нічого. Юрист пояснив: іпотечну квартиру, швидше за все, доведеться реалізувати. Але два споживчі кредити — 380 000 грн — будуть списані. Рішення прийнято свідомо: квартиру продали, переїхала до батьків, борги знято.
Як проходить процедура: етапи, строки, вартість
Банкрутство — не швидка процедура. У КУзПБ для фізичних осіб передбачено дві послідовні стадії з різними суб’єктами управління.
Стадія 1. Відкриття провадження та реструктуризація
Боржник подає заяву до господарського суду. До неї — перелік усіх кредиторів, опис майна, підтвердження доходів і витрат.
Суд призначає керуючого реструктуризацією. З моменту відкриття провадження припиняється нарахування штрафів, фінансових санкцій та відсотків за зобов’язаннями боржника (ст. 120 ч. 1 п. 3 КУзПБ) — борг «заморожується».
Якщо є реальна можливість поступового погашення — затверджується план реструктуризації боргів. Строк виконання плану — до 5 років (для іпотечних боргів — до 10 років) (ст. 124 ч. 6 КУзПБ).
Два паралельних строки для переходу до стадії реалізації:
- Якщо протягом 3 місяців з дня відкриття провадження до суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план — суд має право визнати боржника банкрутом (ст. 126 ч. 11 КУзПБ)
- Якщо протягом 120 днів збори кредиторів не прийняли рішення про схвалення плану або прийняли рішення про перехід — суд ухвалює постанову про визнання банкрутом (ст. 130 ч. 1 КУзПБ)
Стадія 2. Погашення боргів (реалізація майна)
Суд визнає боржника банкрутом і призначає керуючого реалізацією майна. Він проводить інвентаризацію майна, формує ліквідаційну масу, організовує продаж на електронних торгах і розподіляє кошти між кредиторами.
Стадія 3. Списання залишку
Після реалізації майна і розподілу коштів — залишок боргів суд списує. Боржник звільняється від зобов’язань.
Реальні строки: від подачі заяви до фінального ухвалення — від 1 до 3+ років залежно від складності справи та кількості кредиторів.
Реальна вартість (за нормами ст. 30 КУзПБ, з урахуванням прожиткового мінімуму 3 328 грн у 2026 р.):
| Суб’єкт | Ставка за місяць | За 12 місяців |
|---|---|---|
| Керуючий реструктуризацією | 5 × 3 328 = 16 640 грн | ~200 000 грн |
| Керуючий реалізацією майна | 3 × 3 328 = 9 984 грн | ~120 000 грн |
Ці кошти авансуються заявником на депозитний рахунок господарського суду до подачі заяви (ст. 116 ч. 3 п. 12 КУзПБ). Конкретна вимога: аванс за три місяці роботи керуючого реструктуризацією = 3 × 16 640 = 49 920 грн мінімум до відкриття справи. Без цього суд поверне заяву.
Додатково:
- Судовий збір та витрати на публікації: ~5 000–10 000 грн
- Послуги юриста (підготовка заяви, супровід): від 30 000 до 80 000 грн залежно від складності
Практичний висновок. Якщо процедура займає, наприклад, 18 місяців (6 міс. реструктуризація + 12 міс. реалізація), то лише офіційна винагорода керуючих може скласти: 6 × 16 640 + 12 × 9 984 ≈ 220 000 грн. Плюс аванс до суду, юрист, збори. Це підкреслює: банкрутство доцільне насамперед при великому боргу, де економія від списання суттєво перевищує витрати на процедуру.
Що буде ПІСЛЯ банкрутства: реальні обмеження за ст. 135 КУзПБ
Це найважливіший блок, якого майже немає у конкурентів. Без цих даних рішення не може бути повністю свідомим.
Протягом 5 років після визнання банкрутом (ст. 135 ч. 1–2 КУзПБ):
- Не може бути відкрито нове провадження про неплатоспроможність за заявою боржника;
- Зобов’язаний письмово повідомляти контрагентів про факт свого банкрутства при укладенні договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або застави. Тобто: взяти кредит не заборонено, але приховати статус банкрута — заборонено
Протягом 3 років після визнання банкрутом (ст. 135 ч. 2 КУзПБ):
- Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію
Чого в КУзПБ немає (поширена помилка): Стаття 135 КУзПБ не містить заборони обіймати посаду директора чи бути засновником компанії. Це інформація, яка поширюється як «факт», але не підкріплена нормою закону про банкрутство фізичних осіб. Обмеження на певні посади можуть виникати з інших законів (банківське законодавство, законодавство про фінансові установи) — але це окрема і значно вужча категорія випадків.
Додаткові обмеження під час виконання плану реструктуризації (ст. 127 ч. 3 КУзПБ): Поки діє план, боржник без дозволу суду не має права:
- відчужувати або обтяжувати нерухоме та рухоме майно, цінні папери вартістю понад 10 МЗП (≈ 86 470 грн)
- укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, передачі в довірче управління
- виступати поручителем за зобов’язаннями інших осіб
Коли банкрутство – не найкращий вибір: 5 ситуацій
1. Немає жодної з трьох підстав за ст. 115 КУзПБ. Мінімального грошового порогу не існує з липня 2023 року — але підстава все одно потрібна: прострочення, постанова виконавця або загроза неплатоспроможності. Якщо людина має борг, але продовжує його планово обслуговувати — суд може відмовити у відкритті провадження.
2. Є значне майно, яке жаль втрачати. Якщо у вас є бізнес, кілька об’єктів нерухомості або значні накопичення — при банкрутстві вони підуть у ліквідаційну масу. Іноді вигідніше домовитися про реструктуризацію.
3. Борг підпадає під закінчення позовної давності. Якщо кредитор не звертався до суду протягом 3 років з дати першого просроченого платежу — він втрачає право стягнення в судовому порядку. Це не списання боргу, але значно ускладнює примусове стягнення. Інколи це аргумент для переговорів.
4. Банк готовий до реструктуризації. В умовах воєнного стану деякі банки погоджуються на кредитні канікули або перегляд графіку платежів. Є сенс спробувати до суду.
5. Основний борг — аліменти або інші незнімні зобов’язання. Банкрутство не допоможе — ці вимоги залишаться після завершення процедури.
Воєнний час: що змінилося у 2022–2026 роках
Що реально змінилося:
- Можливість подачі заяви дистанційно — через систему «Електронний суд» за довіреністю на представника;
- Окремі категорії боржників (ВПО, учасники бойових дій) мають право на додатковий захист і відстрочку стягнення;
- Посилений захист ВПО від виселення з єдиного житла
Що не змінилося — і це важливо:
Важливо розрізняти два типи мораторію. Воєнний мораторій (тимчасові норми воєнного стану) — це відстрочка примусового стягнення, і після завершення воєнного стану пені та відсотки, нараховані поза межами провадження, нікуди не зникнуть. Мораторій у рамках справи про банкрутство (ст. 121 КУзПБ) — принципово інший: з моменту відкриття провадження нарахування штрафів, санкцій і відсотків повністю зупиняється (ст. 120 ч. 1 п. 3). Відкладати подачу заяви «поки воєнний стан» — означає дозволяти боргу рости далі.
Альтернативи банкрутству: що ще можна зробити
| Метод | Коли підходить | Що треба знати |
|---|---|---|
| Реструктуризація боргу | Є хоч якийсь дохід, але графік непосильний | Банк може відмовити; варто подавати письмово |
| Позовна давність | Борг старший за 3 роки, кредитор до суду не звертався | Борг не зникає; колектори продовжують дзвонити |
| Переговори з МФО | Мікрокредит, є реальна пропозиція дисконту | Угода може бути на умовах МФО — уважно читати |
| Медіація | Є обопільне бажання домовитися без суду | Юридично не зобов’язує, але фіксує домовленість |
| Банкрутство | Борг великий, майно мінімальне, виходу немає | Найрадикальніший і найефективніший метод |
Що робити прямо зараз, якщо ви в борговій ямі
Крок 1. Підрахуйте всі борги — окремо тіло та відсотки, і окремо штрафи та пені (санкції не включаються до складу грошових вимог за ст. 115 ч. 3 КУзПБ).
Крок 2. Визначте, які борги підпадають під списання, а які — ні.
Крок 3. Оцініть своє майно: що захищено, що увійде в ліквідаційну масу.
Крок 4. Розрахуйте реальну вартість процедури і порівняйте з розміром боргу — процедура повинна «окупитися».
Крок 5. Проконсультуйтеся з юристом зі списання боргів до будь-яких самостійних дій.
Отримати допомогу зі списання боргів
Якщо ви дочитали до цього місця — ви вже розумієте: проблему треба вирішувати системно. Процедура банкрутства фізичної особи в Україні — реальна і доступна. Але вона потребує правильної підготовки та юридичного супроводу: помилки на етапі оцінки підстав або оформлення заяви можуть коштувати місяців і грошей.
→ Запишіться на безкоштовну консультацію юриста зі списання боргів
За 30 хвилин ви дізнаєтесь:
- чи підходить вам банкрутство у вашій конкретній ситуації;
- які борги можна списати, а які залишаться;
- скільки реально коштуватиме процедура у вашому випадку;
- з чого починати і яких помилок уникати.







