Останні два роки показали нову юридичну реальність: штучний інтелект упевнено генерує юридичні документи, і так само впевнено вигадує прецеденти і закони. Так суди у різних країнах фіксують хвилю документів із неіснуючими цитатами на судову практику та помилками у документах. У цій статті ми зібрали різні факти, щоб пояснити, як і чому це відбувається, де масштаби помилок найбільші іщо робити юристам уже сьогодні.
Що відбувається
- Моделі ШІ навчаються на текстах і статистично відтворюють «ймовірно правильні» фрази, але не гарантують істинність. Звідси — «галюцинації»: вигадані посилання на судову практику, статті кодексів, позиції органів.
- Коли юристи сприймають ШІ як правову базу, а не як чернетковий інструмент, не перевіряють цитати й реквізити справ — фейкові посилання опиняються в заявах, скаргах, клопотаннях.
- Судова система реагує: з’являються процесуальні зауваження, штрафи, дисциплінарні провадження та офіційні орієнтири щодо використання ШІ.
Масштаб проблеми за країнами
За останні 2 роки суди різних країн виявили щонайменше 590 випадків подання документів, підготовлених за допомогою ШІ, із юридичними помилками або вигаданими прецедентами. Найбільша концентрація — у юрисдикціях з високою діджиталізацією судового процесу:
- США — близько 400 справ
- Австралія — близько 40
- Канада — 39
- Ізраїль — 32
Як бачите, найбільше інцидентів фіксують у США. Думаємо, що Україна не виняток, просто хвиля розголосу доходить до наших широт пізніше.
Хто і як помиляється?
- Понад 230 адвокатів подали документи з неіснуючими рішеннями або застарілими нормами.
- Судді теж не застраховані: зафіксовано щонайменше 6 випадків, коли в ухвалах або проектах рішень з’являлися фрагменти з помилковими посиланнями.
- Понад 300 справ ініційовані громадянами, які покладались на чат-боти замість юристів; у частині з них виявлено помилки в цитуванні та кваліфікації норм.
Кейси, що запам’яталися
Іспанський адвокат подав скаргу, посилаючись на «пораду» ChatGPT із цитатою статті Кримінального кодексу Колумбії — помилку визнав і публічно вибачився. В іншій іспанській справі адвокат додав до скарги 19 нібито актуальних рішень Конституційного суду, але жодного з них не існувало. Спроба пояснити це «пошкодженою базою даних» не переконала суд.
Що відомо про Україну?
Ми перевірили публічні джерела та повідомлення правничої спільноти. Відкритих прецедентів із санкціями або попередженнями за «правові галюцинації» у судових реєстрах України не знайдено. Однак поодинокі сигнали є: суди періодично відхиляють документи з некоректними посиланнями на практику, вимагють уточнень та доказів релевантності цитат. Ось найтиповіші помилки:
- посилання на рішення Верховного Суду без коректних реквізитів або з переплутаними висновками;
- цитування норм попередніх редакцій кодексів без вказівки дати та перехідних положень;
- використання перекладених фрагментів рішень Європейського суду з прав людини без перевірки оригіналу пешоджерел та юрисдикційної доречності.
Тенденція в Україні, ймовірно, повторить світову із певним запізненням у кілька кварталів.
Відповідальність і реакція судів
Незалежно від того, хто писав текст, відповідальність несе юрист, який підписує документ. Які ризики він несе?
- процесуальні зауваження, залишення без руху, повернення заяв;
- окремі ухвали, повідомлення до дисциплінарних органів;
- ризик репутаційних втрат та втрати довіри суду.
Як працювати з штучним інтелектом безпечно?
1) Встановити «червоні прапорці» на:
- посилання на закриті або малодоступні бази;
- змішані юрисдикції (рішення іноземного суду як прецедент для національної практики).
2) Перевіряти першоджерела:
- офіційні судові реєстри, офіційні збірники рішень, законодавчі портали;
- контроль актуальності документу (дати редакції норми /стану документу/чинний/скасований/змінений).
3) Процес перевірки у команді:
- подвійна перевірка усіх цитат і реквізитів нормативних документів;
- ведення коротких довідок в досьє справи з лінками на офіційні джерела.
4) Налаштування інструментів:
- використовуйте ШІ як генератор чернеток; фінальна версія — лише після ручної перевірки;
- підключайте плагіни/агенти з доступом до офіційних баз, а не загальні моделі без пошуку.
5) Зважене та обережне використання ШІ у комунікаціях з клієнтом:
ШІ не зникне з юридичної роботи, але зміниться культура його застосування: від «довіряємо за замовчуванням» до «верифікуємо все». Ті, хто вже сьогодні вибудовує процедури перевірки та етичні політики, уникнуть санкцій і виграють у швидкості та якості. Я бачу сенс у спільних стандартах і навчанні: чек-листи, внутрішні політики, тренування на реальних кейсах — саме це дає конкурентну перевагу. Помилки штучного інтелекту не випадковість, а системний ефект. Відповідальність юриста персональна, оскільки він ставить особистий підпис під документом і тим самим відповідає за кожну цитату.
