Подвійне громадянство -це статус громадянства, при якому особа одночасно є громадянином більше ніж однієї країни. Наявність подвійного громадянства дозволяє мати більше одного паспорта, що надає багато різних особистих переваг та вигод під час подорожей. Сприймайте це так: паспорт це по суті ваш документ свободи. Він дозволяє вам подорожувати за межі країни, в якій ви проживаєте. Маючи кілька паспортів, ви отримуєте ширший доступ до більшої кількості країн. Існують також фінансові переваги, оскільки деякі банки та фінансові установи охочіше співпрацюють з громадянами певних країн.
Як дізнатися,чи маю я право на подвійне громадянство?
Найкраще звернутися до консульства, юриста або дипломатичного радника, які зможуть вивчити ваші унікальні обставини. Хоча ми доклали певних зусиль для підготовки наведеної нижче інформації, вона надається без гарантій її точності, оскільки закони про громадянство в різних країнах часто змінюються.
Країни, які дозволяють подвійне громадянство
Албанія (ТАК): Албанія визнає подвійне громадянство як для уродженців, так і для натуралізованих громадян.
Алжир (ТАК): Стати громадянином Алжиру вимагає відмови від попереднього громадянства, проте немає прямої заборони на отримання іншого паспорта після цього.
Аргентина (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство, але на території Аргентини визнається виключно аргентинське.
Вірменія (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство (громадянство в основному базується на принципі права крові – jus sanguinis).
Ангола (ТАК): Подвійне громадянство приймається.
Антигуа (ТАК): Визнає подвійне громадянство. Ніхто не може бути позбавлений паспорта лише через набуття іншого громадянства.
Австралія (ТАК): Визнає подвійне громадянство, а також має дуже вигідну програму отримання проживання/громадянства за інвестиції.
Барбадос (ТАК): Дозволяє та заохочує подвійне громадянство.
Бангладеш (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство в обмежених обставинах (можна отримати Сертифікат про подвійне громадянство).
Беліз (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство.
Бельгія (ТАК): Дозволяється, процес натуралізації може зайняти п’ять років. Бельгійська влада не вимагатиме відмовитися від першого громадянства.
Болівія (ТАК): Болівія дозволяє подвійне громадянство.
Бразилія (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство, але вимагає від громадян в’їжджати та виїжджати з країни лише за бразильським паспортом.
Канада (ТАК): Визнається та заохочується.
Кабо-Верде (ТАК): Приймається.
Чилі (ТАК): Дозволяється (засновано на принципах права ґрунту та права крові).
Колумбія (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство, але особи з двома паспортами не можуть обіймати деякі урядові посади.
Коста-Ріка (ТАК): Визнається, хоча натуралізуватися тут досить складно.
Кіпр (ТАК): Приймається, має також програму економічного громадянства (паспорт ЄС).
Чехія (ТАК): Приймається, і ті, хто раніше втратив громадянство, можуть подати заяву на його відновлення.
Данія (ТАК): Новий закон від 2015 року дозволяє подвійне громадянство.
Домініка (ТАК): Визнає подвійне громадянство, країна не повідомляє владу вашої першої країни про отримання їхнього паспорта.
Домініканська Республіка (ТАК): Визнається.
Східний Тимор (ТАК): Приймається.
Еквадор (ТАК): Дозволяється.
Єгипет (ТАК): Визнається, але громадяни повинні спочатку повідомити владу про намір отримати друге громадянство.
Фіджі (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство.
Фінляндія (ТАК): Фінляндія приймає подвійне громадянство.
Франція (ТАК): Дозволено у Франції з 2009 року.
Гана (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство.
Греція (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство, засноване переважно на праві крові.
Гренада (ТАК): Дозволяється.
Гондурас (ТАК): Приймається.
Гонконг (ТАК): Гонконг дозволяє подвійне громадянство (незважаючи на те, що КНР формально не визнає).
Угорщина (ТАК): Дозволено, країна також має свою економічну програму отримання громадянства.
Ісландія (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство (з 2003 року).
Ірак (ТАК): Приймається в Іраку.
Ірландія (ТАК): Приймається; пропонує громадянство тим, хто має ірландське походження.
Ізраїль (ТАК): Дозволяє громадянам мати кілька громадянств. Євреї можуть претендувати на громадянство згідно із Законом про повернення.
Італія (ТАК): Дозволено. Італія вважає будь-кого з італійським походженням громадянином. Не вимагає відмови від інших громадянств.
Кот-д’Івуар (ТАК): Приймається.
Ямайка (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство.
Йорданія (ТАК): Приймає подвійне громадянство.
Кенія (ТАК): Дозволено в Кенії за новою Конституцією.
Ліван (ТАК): Визнає подвійне громадянство (без обмежень з 1926 року).
Латвія (ТАК): Визнається.
Лівія (ТАК): Приймається, проте потрібно отримати дозвіл лівійського уряду на набуття іноземного громадянства.
Люксембург (ТАК): Визнає подвійне громадянство.
Македонія (ТАК): Дозволяє, але в країні такі особи розглядаються виключно як громадяни Македонії.
Мальдіви (ТАК): Визнається.
Мальта (ТАК): Приймається, має програму економічного громадянства (за інвестиції від $1 млн).
Маврикій (ТАК): Приймається.
Мексика (ТАК): Визнається, але всі громадяни повинні в’їжджати і виїжджати з країни за мексиканським паспортом.
Марокко (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство.
Науру (ТАК): Дозволяється.
Нова Зеландія (ТАК): Дозволяє, але громадяни можуть втратити новозеландський паспорт, якщо вчинять дії, що суперечать інтересам країни.
Палау (ТАК): Дозволяється мати подвійне громадянство.
Пакистан (ТАК): Пакистан дозволяє своїм громадянам мати громадянство лише 16 країн (США, Велика Британія, Канада, Австралія тощо), але вони не матимуть певних виборчих прав.
Палестина (ТАК): Технічно можливе, але перебуває у “сірій зоні”.
Панама (ТАК): Формально не визнає, але на практиці уряд видає візи Дружніх націй, і багато хто зберігає обидва громадянства.
Парагвай (ТАК): Одна з найпростіших країн для отримання другого громадянства; подвійне громадянство дозволено.
Перу (ТАК): Дозволяє іспанцям та громадянам Латинської Америки зберігати громадянство; на практиці визнається і в інших випадках.
Філіппіни (ТАК): Визнається (для філіппінців, що отримали інший паспорт), хоча іноземцям отримати їхнє громадянство майже неможливо.
Португалія (ТАК): Дозволено, має інвестиційну програму “Золота віза”.
Румунія (ТАК): Дозволяє громадянам мати подвійне громадянство; не потрібно обов’язково проживати в Румунії.
Росія (ТАК): Дозволено, але громадяни зобов’язані повідомляти владу про свій статус (наявність другого паспорта).
Самоа (ТАК): Подвійне громадянство може бути дозволено.
Сербія (ТАК): Дозволяється, має також програму отримання громадянства за походженням.
Південна Африка (ПАР) (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство, але перед отриманням нового паспорта громадянин повинен подати заяву на “збереження” громадянства ПАР, інакше втратить його.
Шрі-Ланка (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство.
Сент-Кітс і Невіс (ТАК): Визнає подвійне громадянство, має програму економічного громадянства (не вимагає відвідування країни).
Сент-Люсія (ТАК): Дозволяє подвійне громадянство.
Судан (ТАК): Визнає, але ті, хто приймає громадянство Південного Судану, втрачають суданський паспорт.
Швеція (ТАК): Дозволяє (як для уродженців, так і для натуралізованих).
Швейцарія (ТАК): Дозволяє (як для уродженців, так і для натуралізованих громадян).
Сирія (ТАК): Сирія визнає подвійне громадянство, але стати громадянином Сирії майже неможливо. Відмовитися від нього також вкрай важко.
Тринідад і Тобаго (ТАК): Дозволяє.
Туніс (ТАК): Визнає.
Туреччина (ТАК): Приймається, але необхідно повідомити уряд при отриманні іншого паспорта.
Тувалу (ТАК): Визнає.
Велика Британія (ТАК): Велика Британія дозволяє подвійне громадянство без загальних обмежень у своєму законодавстві.
Уругвай (ТАК): Дозволяється (засноване на принципі jus soli).
Вануату (ТАК): Дозволяється.
Замбія (ТАК): Визнається.
США (ТАК): Сполучені Штати визнають подвійне громадянство, хоча і “не заохочують” його через податкові проблеми та обмеження.
Країни, які не дозволяють подвійного громадянства
Андорра (НІ): Суворо заборонено; для громадянства треба прожити там 20 років.
Азербайджан (НІ): Не дозволяє, крім випадків, коли громадянство надається Президентом за особливі заслуги.
Багами (НІ): Не дозволяють. Діти з подвійним громадянством повинні обрати одне після досягнення 21 року.
Бахрейн (НІ): Не визнає (окрім кількох країн Перської затоки).
Білорусь (НІ): Подвійне громадянство не визнається.
Ботсвана (НІ): Не дозволяє; потрібно відмовитися від іншого по досягненні 21 року.
Бутан (НІ): Не приймається.
Китай (НІ): Формально не визнається, хоча контроль за цим правилом буває слабким.
Куба (НІ): Не визнає подвійне громадянство. При набутті іноземного кубинське втрачається.
Демократична Республіка Конго (НІ): Не визнає.
Джибуті (НІ): Не дозволяє.
Ефіопія (НІ): Не дозволяється.
Гаїті (НІ): Не визнає подвійне громадянство.
Індія (НІ): Не визнає; індійський паспорт необхідно здати після набуття іншого громадянства (схема OCI не є подвійним громадянством).
Індонезія (НІ): Не дозволяє (виняток для неповнолітніх до 18 років).
Іран (НІ): Технічно не дозволяє, на практиці такі особи розглядаються виключно як іранці.
Японія (НІ): Не визнає; неповнолітні повинні обрати один паспорт у дорослому віці (до 22 років).
Казахстан (НІ): Подвійне громадянство не приймається.
Кувейт (НІ): Не дозволено.
Киргизстан (НІ): Не дозволяє (проте дозволено набувати громадянство РФ).
Лаос (НІ): Не визнає.
Макао (НІ): Оскільки це територія Китаю, подвійне громадянство не визнається (можливі винятки лише для португальських паспортів).
Малайзія (НІ): Не приймається.
Маршаллові Острови (НІ): Не приймається (треба зробити вибір у 17 років).
Мікронезія (НІ): Не визнається.
Монако (НІ): Суворо заборонено; набуття іншого паспорта анулює громадянство Монако.
Монголія (НІ): Не визнається.
Мозамбік (НІ): Не визнає (крім неповнолітніх до 18 років).
М’янма (НІ): Не визнається.
Непал (НІ): Повна заборона на подвійне громадянство.
Північна Корея (КНДР) (НІ): Не визнається.
Оман (НІ): Не дозволяється (тільки з королівського дозволу).
Папуа Нова Гвінея (НІ): Не визнається.
Катар (НІ): Не дозволяється.
Сан-Марино (НІ): Не визнається (для натуралізації потрібно 30 років проживання).
Саудівська Аравія (НІ): Не дозволяється (окрім жінок, які одружуються з іноземцями).
Сінгапур (НІ): Суворо заборонено; дорослі втрачають сінгапурський паспорт при отриманні іншого.
Словаччина (НІ): Дозволяє лише в дуже обмежених випадках (при народженні/шлюбі), загалом -ні (закон 2010 року).
Соломонові Острови (НІ): Натуралізовані громадяни повинні відмовитися від інших громадянств.
Свазіленд (Есватіні) (НІ): Не дозволяється.
Таджикистан (НІ): Не дозволяється (крім випадків, передбачених міжнародними договорами).
Таїланд (НІ): Не приймає. Неповнолітні повинні зробити вибір до 18 років.
Тонга (НІ): Не дозволяється, але можна подати заяву на його відновлення.
Туркменістан (НІ): Технічно не дозволяється.
Узбекистан (НІ): Не визнається.
Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) (НІ): Не дозволяє, за винятком тих, хто набув інше громадянство при народженні.
Венесуела (НІ): Не дозволяє (виняток до віку 25 років).
В’єтнам (НІ): Не визнається.
Ємен (НІ): Не дозволяється.
Зімбабве (НІ): Не визнає подвійне громадянство.
Країни, які дозволяють подвійне громадянство у певних випадках
Афганістан: Лише для тих, хто виїхав через війну та нестабільність, і набув інше громадянство (неофіційно зберігають афганське).
Австрія: В цілому заборонено, окрім громадянства, набутого при народженні. Також можливе подвійне громадянство через інвестиційну програму (пряма інвестиція від 10 млн євро) або через спеціальні дозволи.
Боснія і Герцеговина: Дозволяє лише з тими країнами, з якими підписано двосторонню угоду.
Болгарія: Дозволяє уродженим болгарам, проте натуралізовані іноземці повинні відмовитися від своїх паспортів.
Хорватія: Визнає подвійне громадянство для етнічних хорватів (за походженням/народженням), але натуралізовані громадяни повинні відмовитися від іншого.
Сальвадор: Визнає для уродженців, але не для натуралізованих громадян.
Еритрея: Можливі особливі домовленості для уродженців.
Естонія: Технічно не визнає, але закон також забороняє відбирати громадянство в уродженців. Натуралізовані можуть втратити громадянство Естонії при набутті іншого.
Грузія: Визнається лише у випадку, якщо Президент Грузії надає його особі, що становить “національний інтерес”.
Німеччина: Дозволено, якщо друге громадянство належить до країни ЄС або Швейцарії. Громадяни інших країн повинні відмовитися від попереднього громадянства при натуралізації, якщо немає обставин, які роблять таку відмову неможливою чи принизливою (або наявний спеціальний дозвіл “Beibehaltungsgenehmigung”).
Гватемала: Не визнається, окрім випадків з деякими країнами Центральної/Південної Америки (двосторонні угоди).
Гаяна: Приймає лише якщо друге громадянство отримане через шлюб.
Ліхтенштейн: Дозволяє для уродженців, натуралізовані повинні відмовитися.
Литва: Дозволяє в обмежених випадках (наприклад, громадянство при народженні для осіб до 21 року).
Молдова: Дозволяє у випадках (при народженні, всиновленні, міжнародних договорах).
Чорногорія: Дозволяє лише з тими країнами, з якими має договір (наразі це тільки Македонія).
Намібія: Уродженці не можуть бути позбавлені громадянства, але натуралізовані мають відмовитися.
Нідерланди: Дозволено в обмежених випадках (при народженні, для тих, хто отримав спеціальне звільнення тощо).
Нікарагуа: Приймається тільки для вихідців з країн Центральної Америки.
Нігерія: Дозволяється тільки для громадян за походженням (по праву крові).
Норвегія: Не дозволяється, за винятком набуття при народженні та у випадках, коли від іншого громадянства об’єктивно неможливо відмовитися.
Польща: Хоча офіційно не дозволяється, Польща “толерує” наявність іншого паспорта; однак на території країни особа визнається тільки польським громадянином (і може каратися за використання іноземного паспорта перед владою).
Сейшельські Острови: Лише для уродженців, які отримують інший паспорт через роботу чи шлюб.
Словенія: Дозволяє для уродженців; натуралізовані повинні відмовитися.
Південна Корея: Дозволяє для осіб, що отримали його при народженні (якщо задекларовано до 22 років), а також для інвесторів та іноземців, що одружені на корейцях і прожили там 2 роки (чи 5 без шлюбу).
Іспанія: Дозволяється для всіх іспанців за походженням (якщо вони заявлять про це протягом 3 років). Натуралізовані іноземці повинні відмовитися від своїх паспортів, крім громадян ібероамериканських країн, Андорри, Філіппін, Екваторіальної Гвінеї та Португалії.
Сент-Вінсент і Гренадини: Дозволяє в спеціальних категоріях (народження, шлюб, натуралізація).
Тайвань: Дозволяє громадянам мати друге громадянство (але з забороною обіймати урядові посади), проте натуралізовані іноземці повинні відмовлятися від оригінального паспорта.
Танзанія: Лише для танзанійських жінок, які отримують іноземне громадянство через шлюб.
Україна:Україна допускає наявність другого, або множинного громадянства для окремих категорій осіб, але забороняє набуття громадянства держав‑агресорів, зокрема РФ.
