- Банкрутство в Україні 2026: майже кожна друга справа – про фізичних осіб. Що це означає для вас?
- Чому банкрутств стає більше – чотири причини
- Хто сьогодні банкрутує – і чи є ви серед них
- Коли банкрутство не спрацює – 5 застережень
- Як подати на банкрутство – коротко про головне
- Превентивна реструктуризація – нова надія для бізнесу
- Порівняльна таблиця: банкрутство фізичної vs юридичної особи
- Реальні історії – як це було
- Найчастіші запитання про банкрутство
- Чи можуть банки самі ініціювати моє банкрутство?
- Скільки коштує процедура?
- Чи всі борги спишуться?
- Чи заберуть єдине житло?
- Чи можна подати на банкрутство вдруге?
- Три головні висновки
Банкрутство в Україні 2026: майже кожна друга справа – про фізичних осіб. Що це означає для вас?
Станом на липень 2026 року в господарських судах України – 6 107 справ про банкрутство. І майже половина з них (45%) стосується звичайних громадян та ФОПів. За перше півріччя суди відкрили 1 250 нових проваджень. Це не просто цифри – це тренд, який змінює життя тисяч українців. І, можливо, ваше теж. Ось що насправді відбувається.

Цифри – річ наполеглива. Вони не вміють брехати. І те, що ми бачимо сьогодні, – це чіткий сигнал: українці перестали соромитися банкрутства. Вони почали сприймати його як інструмент, а не як тавро. Міністерство юстиції підтверджує: кожна друга справа про неплатоспроможність сьогодні – це справа фізичної особи.
Це важливо: 45% усіх банкрутств – це банкрутства людей, а не компаній. Тенденція зростає з кожним роком.
Розкладемо по поличках. На липень 2026 року маємо:
- 6 107 справ – загальна кількість проваджень у господарських судах;
- 3 363 (55%) – юридичні особи;
- 2 744 (45%) – фізичні особи та ФОПи;
- 1 250 – нових проваджень тільки за перше півріччя 2026-го;
- 767 – справ закрито за цей самий період.
А якщо зазирнути всередину процедури, то побачимо: 76% боржників перебувають на стадії ліквідації, 19% – у розпорядженні майном, і лише 5% намагаються врятуватися через санацію. Тобто більшість уже пройшли точку неповернення.
Чому банкрутств стає більше – чотири причини
Це зростання не випадкове. За ним стоять реальні життєві обставини. Ось головні драйвери.
По-перше, війна. Вона зруйнувала бізнеси, робочі місця, плани. Люди втратили доходи, а кредити залишилися. Банкрутство стало єдиним легальним виходом.
По-друге, доступність. Під час воєнного стану скасували обов’язковий аванс у 45 420 грн на депозит суду. Тепер можна укласти угоду з арбітражним керуючим і платити йому протягом трьох місяців. Це відкрило двері для тих, у кого не було грошей на старт.
По-третє, зміни в законі. Раніше головною умовою була сума боргу – не менше 30 мінімальних зарплат. Тепер достатньо одного з трьох критеріїв: прострочення понад 2 місяці (якщо борг перевищує 50% щомісячних платежів), відсутність майна для стягнення або очевидні ознаки неплатоспроможності. Суд оцінює ситуацію гнучкіше.
І нарешті, зміна мислення. Принцип «другого шансу» перестає бути стигмою. Мін’юст прямо говорить: банкрутство – це можливість для добросовісного боржника відновити фінансову стабільність, а не остання ганебна дія. І люди починають це чути.
Хто сьогодні банкрутує – і чи є ви серед них
За даними Опендатаботу, у першій половині 2025 року 577 українців офіційно стали банкрутами – це на третину більше, ніж у 2024-му. І ця хвиля не вщухає.
До речі: у 52% випадків банкрутами стають чоловіки, у 48% – жінки. Гендерний паритет майже ідеальний.
Географія теж показова. Найбільше проваджень у 2025 році відкрито в Києві (90 справ), Одеській області (47) та Київщині (46). Можна припустити, що це регіони з найактивнішим кредитуванням і найвищим рівнем економічних потрясінь.
За останні п’ять років в Україні відкрито майже 3 тисячі справ про банкрутство громадян (точніше – 2 948). І це лише верхівка айсберга – адже не всі, кому це потрібно, наважуються звернутися до суду.
Коли банкрутство не спрацює – 5 застережень
А тепер – найважливіше. Банкрутство – не панацея. Воно має жорсткі обмеження. Ось п’ять ситуацій, у яких воно вам не допоможе.
Запам’ятайте: приховування майна, неповний пакет документів або спроба «перехитрити» суд – це шлях до кримінальної відповідальності, а не до списання боргів.
1. Якщо ви приховали майно. Суд перевіряє всі угоди за 3-5 років. Переписана квартира чи продане авто за безцінь – це не хитрість, а доказ недобросовісності. Вам відмовлять, а можуть і притягнути до відповідальності.
2. Якщо борг – аліменти, шкода або штрафи за кримінал. Ці зобов’язання не списуються.
3. Якщо ви маєте майно, яке можна продати. Банкрутство – не спосіб зберегти все. Єдине житло – не чіпають, але машину, дачу, другу квартиру – продадуть на аукціоні, а гроші віддадуть кредиторам.
4. Якщо ви вже банкрутували менше 5 років тому. Повторна процедура – лише після п’ятирічної перерви.
5. Якщо ви не можете довести неплатоспроможність документально. Суд вимагає доказів: довідки, виписки, договори. Без них – відмова.
Як подати на банкрутство – коротко про головне
Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, фізична особа має право звернутися до господарського суду з заявою про неплатоспроможність. Ініціювати процедуру може виключно сам боржник – банки та МФО такого права не мають.
Як ми вже казали, достатньо однієї з трьох умов. Але якщо суд побачить, що ви можете платити, або що ви приховали доходи – він відмовить. Також відмова буде, якщо вас уже визнавали банкрутом протягом останніх п’яти років.
Із позитивного: з моменту відкриття провадження припиняється нарахування штрафів, пені та інших санкцій. Кредитори не можуть вимагати гроші, доки триває процедура.
Превентивна реструктуризація – нова надія для бізнесу
Окрім класичного банкрутства, з 2025 року в Україні запрацював превентивна реструктуризація. Це – європейський інструмент, який дозволяє підприємствам уникнути банкрутства, домовившись із кредиторами поза судом. Він імплементує Директиву ЄС 2019/1023 і дає бізнесу шанс на порятунок.
Цифри: наразі 9 підприємств уже перебувають у процедурі превентивної реструктуризації, а для 6 затверджено плани.
Для фізичних осіб цей механізм поки що не надто актуальний, але тренд очевидний: держава пропонує альтернативи, щоб люди та бізнес могли виживати, а не просто «скидати» борги.
Порівняльна таблиця: банкрутство фізичної vs юридичної особи
Щоб краще зрозуміти різницю, зведемо ключові відмінності в таблицю.
| Критерій | Фізична особа | Юридична особа |
|---|---|---|
| Хто ініціює | Виключно боржник | Боржник або кредитори |
| Основна мета | Списання боргів, «другий шанс» | Ліквідація або санація |
| Стадії | Реструктуризація → банкрутство | Розпорядження майном → санація → ліквідація |
| Частка в загальній кількості | 45% | 55% |
| Тренд | Зростає (+33% у 2025) | Стабільний |
Реальні історії – як це було
Теорія – добре, але практика переконує краще. Ось два приклади з життя.
Олена, 39 років, Харків. До війни вона шила одяг на замовлення. Мала невеличке ательє, постійних клієнтів. Після 24 лютого все зникло – приміщення, клієнти, частина обладнання. Борг перед двома банками – 620 000 грн. Олена довго вагалася, але зрештою подала на банкрутство. Суд визнав її неплатоспроможною, частину боргів списали. Зараз вона працює віддалено – шиє на замовлення через Instagram, але без кредитного тягаря. «Я боялася, що це ганьба, – зізнається вона. – Але це був єдиний спосіб вижити. Тепер я знаю: банкрутство – це не фініш, це рестарт».
Микола, 45 років, Маріуполь. До окупації він керував будівельною фірмою. Втратив усе: офіс, техніку, базу клієнтів. Борги – 1 200 000 грн. Два роки він намагався виплачувати їх із зарплати на новому місці, але це було неможливо. У 2024 році він таки подав на банкрутство. Суд визнав його неплатоспроможним, борги списали. Сьогодні він працює за наймом у Києві і каже: «Це було важке рішення, але без нього я б ніколи не вибрався з боргової ями. Іноді треба визнати поразку, щоб потім перемогти».
Найчастіші запитання про банкрутство
Ми зібрали питання, які найчастіше виникають у тих, хто розглядає цей шлях.
Чи можуть банки самі ініціювати моє банкрутство?
Ні. Закон прямо забороняє це. Ініціатива належить виключно боржнику.
Скільки коштує процедура?
У середньому – близько 45 000 грн. фіксований гонорар керуючому + юридичні послуги (за домовленістю). Під час воєнного стану ви можете не сплачувати повний гонорар керуючому на депозит суду, а можете домовитися з керуючим про розстрочку.
Чи всі борги спишуться?
Ні. Аліменти, відшкодування шкоди та борги за кримінальними правопорушеннями залишаються.
Чи заберуть єдине житло?
Якщо воно не в іпотеці – ні. Якщо в іпотеці – його продадуть, але частину грошей ви отримаєте.
Чи можна подати на банкрутство вдруге?
Так, але тільки не раніше, ніж через 5 років після завершення попередньої процедури.
Три головні висновки
- Тренд очевидний: банкрутство фізичних осіб – це не епізод, а системний процес. 45% справ, 1 250 нових проваджень за півріччя – це сигнал, який не можна ігнорувати.
- Процедура стала доступнішою: скасування авансу, спрощення умов, нові інструменти – усе це робить банкрутство реальним варіантом для багатьох.
- Превентивна реструктуризація – альтернатива, яка набирає обертів. Для бізнесу це шанс уникнути краху, для держави – спосіб зберегти робочі місця.





