- Поділ майна в Україні та за кордоном: чому нерухомість за кордоном доведеться ділити там, а українські квартири — вдома
- Правові засади поділу майна подружжя
- Юрисдикція щодо нерухомості за кордоном
- Поділ української нерухомості
- Поділ нерухомості за кордоном
- Алгоритм дій при поділі майна в різних юрисдикціях
- 1. Визначення місця знаходження кожного об’єкта
- 2. Визначення застосовного права
- 3. Спробу досягнення згоди
- 4. Звернення до суду
- 5. Виконання судових рішень
- Позиція Верховного Суду
- Рекомендації для власників нерухомості в різних країнах
- 1. Шлюбний договір
- 2. Облік витрат на придбання майна
- 3. Консультація з юристами в обох країнах
- 4. Своєчасний поділ майна
- 5. Медіація
- Поширені запитання про поділ майна за кордоном
- Чи може український суд поділити квартиру в Туреччині?
- Чи можна поділити іноземну нерухомість за згодою сторін без суду?
- Чи впливає шлюбний договір на поділ майна за кордоном?
- Як поділити українську квартиру, якщо один із подружжя за кордоном?
- Чи можна одночасно ділити майно в Україні та за кордоном?
- Короткий підсумок – 5 головних висновків
Поділ майна в Україні та за кордоном: чому нерухомість за кордоном доведеться ділити там, а українські квартири — вдома
Якщо подружжя володіє нерухомістю в різних країнах, поділ майна відбувається за різними правилами. Український суд не має юрисдикції щодо майна за кордоном – його доведеться ділити за законами країни, де воно розташоване. Водночас українська нерухомість ділиться виключно за законами України.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. У конкретних ситуаціях звертайтеся до практикуючого юриста.
Правові засади поділу майна подружжя
Відповідно до Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю і підлягає поділу між чоловіком та дружиною незалежно від того, на кого з них воно зареєстроване. Спільним є все майно, придбане в період шлюбу, за винятком особистих речей, спадщини та дарунків. Частки чоловіка та дружини є рівними (50/50), якщо інше не передбачено шлюбним договором.
Коли нерухомість розташована в різних країнах, постає питання: за законами якої держави ділити майно? Відповідь залежить від місця знаходження об’єкта.
Юрисдикція щодо нерухомості за кордоном
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться (lex rei sitae). Отже, український суд не має юрисдикції щодо поділу нерухомості, розташованої за межами України. Таку нерухомість ділять за законами країни її знаходження.
Судова практика підтверджує цей підхід: українські суди не уповноважені враховувати вартість майна сторін за кордоном, оскільки така обставина перебуває поза юрисдикцією українського суду.
Разом із тим, згідно з тією ж статтею 38, домовленість подружжя про режим роздільності майна є елементом сімейного майнового статуту і має універсальний характер — вона поширюється на все майно подружжя незалежно від місця його знаходження.
Поділ української нерухомості
Українська нерухомість, придбана під час шлюбу, ділиться за правилами Сімейного кодексу України. Основні принципи:
- майно є спільною сумісною власністю, якщо воно набуте за час шлюбу за спільні кошти;
- частки подружжя є рівними (50/50), якщо інше не встановлено шлюбним договором;
- суд може відступити від рівності часток, якщо це відповідає інтересам дітей або іншим обставинам, що мають істотне значення;
- поділ можливий за згодою сторін (нотаріально посвідчений договір) або в судовому порядку.
Якщо один із подружжя перебуває за кордоном, поділ української нерухомості здійснюється через представника за нотаріальною довіреністю або через довіреність, оформлену в консульстві України, що дозволяє уникнути особистої присутності.
Поділ нерухомості за кордоном
Закордонна нерухомість ділиться за законами країни її розташування. Це означає:
- український суд не може визначити долю такого майна;
- для поділу необхідно звертатися до суду або нотаріуса в країні знаходження;
- правила поділу можуть суттєво відрізнятися від українських (наприклад, у деяких країнах діє режим роздільної власності);
- застосовуються колізійні норми міжнародного приватного права.
Наприклад, у Туреччині, де багато українців мають нерухомість, поділ регулюється турецьким Цивільним кодексом. Український суд не має повноважень розподіляти турецьку квартиру – це питання вирішується виключно в Туреччині.
Рекомендація: за наявності нерухомості за кордоном доцільно заздалегідь проконсультуватися з юристом у країні її знаходження для з’ясування місцевих правил поділу.
Алгоритм дій при поділі майна в різних юрисдикціях
1. Визначення місця знаходження кожного об’єкта
Складається повний перелік усіх об’єктів нерухомості, що належать подружжю, із зазначенням країни розташування.
2. Визначення застосовного права
Українська нерухомість ділиться за Сімейним кодексом України, іноземна – за правом країни її знаходження. За потреби звертаються до юриста з міжнародного приватного права.
3. Спробу досягнення згоди
Оптимальним є укладення договору про поділ майна – це дозволяє уникнути судових спорів та заощадити час. Договір може бути укладений як в Україні, так і за кордоном.
4. Звернення до суду
Українська нерухомість ділиться в українському суді, іноземна – у суді країни її знаходження. Можливе одночасне ведення справ у кількох юрисдикціях.
5. Виконання судових рішень
Рішення українського суду щодо української нерухомості виконується в Україні. Рішення іноземного суду – у відповідній країні. Для визнання іноземного рішення в Україні може знадобитися процедура екзекватури.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд України неодноразово розглядав справи про поділ майна з іноземним елементом. Ключові висновки:
- український суд не має юрисдикції щодо нерухомості за кордоном;
- при поділі застосовується право держави, де майно знаходиться (lex rei sitae);
- домовленість подружжя про режим роздільності майна має універсальний характер;
- при визначенні часток враховуються інтереси дітей та інші істотні обставини.
Рекомендації для власників нерухомості в різних країнах
1. Шлюбний договір
Шлюбний договір дозволяє визначити режим власності на все майно, включно з майбутнім, що особливо актуально для закордонних об’єктів.
2. Облік витрат на придбання майна
Зберігання документів про джерело коштів допомагає довести особисту власність (наприклад, придбання до шлюбу або в спадщину).
3. Консультація з юристами в обох країнах
Поділ майна в різних юрисдикціях потребує знання як українського, так і іноземного законодавства.
4. Своєчасний поділ майна
Чим довше відкладається поділ, тим складніше довести, що майно придбане під час шлюбу, особливо з огляду на зміни в законодавстві.
5. Медіація
Медіація є альтернативою судовим розглядам, особливо ефективною при майні в різних країнах, оскільки дозволяє врахувати інтереси обох сторін.
Поширені запитання про поділ майна за кордоном
Чи може український суд поділити квартиру в Туреччині?
Ні. Український суд не має юрисдикції щодо нерухомості, розташованої за межами України. Таку квартиру ділять за законами Туреччини.
Чи можна поділити іноземну нерухомість за згодою сторін без суду?
Так. Договір про поділ майна, укладений як в Україні, так і за кордоном, дозволяє уникнути судових спорів.
Чи впливає шлюбний договір на поділ майна за кордоном?
Так. Шлюбний договір визначає режим власності на все майно, однак його дія може бути обмежена законами країни знаходження майна.
Як поділити українську квартиру, якщо один із подружжя за кордоном?
Це можливо через представника за нотаріальною довіреністю або довіреність, оформлену в консульстві України. Поділ відбувається за українським правом.
Чи можна одночасно ділити майно в Україні та за кордоном?
Так, але для кожного об’єкта застосовуються відповідні правила: українська нерухомість – за українським правом, іноземна – за правом країни знаходження.
Короткий підсумок – 5 головних висновків
- Юрисдикція визначається місцем знаходження майна. Українська нерухомість ділиться в Україні, іноземна – за законами країни її знаходження.
- Український суд не має повноважень щодо майна за кордоном. Це підтверджено законодавством та судовою практикою.
- Договірне врегулювання є оптимальним. Договір про поділ майна дозволяє уникнути судових спорів.
- Шлюбний договір – ефективний інструмент. Він дає змогу визначити режим власності на все майно, включно з майбутніми закордонними об’єктами.
- Професійна юридична консультація обов’язкова. Поділ майна в різних юрисдикціях потребує спеціалізованого підходу.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. У конкретних ситуаціях звертайтеся до практикуючого юриста.
Інформація актуальна станом на серпень 2026 року. Законодавство та судова практика можуть змінюватися, тому рекомендується перевіряти актуальні норми або звертатися до фахівця.



