- Три правила, які тепер визначають результат спору
- Правило 1: Двозначність тлумачиться на користь споживача
- Що означає двозначність на практиці?
- Чи завжди суд тлумачить на користь позичальника?
- Правило 2: Скасування процентів без позову – заборонено
- Як подати зустрічний позов?
- Правило 3: Нові обмеження ставок не мають зворотної дії
- Чи поширюються нові обмеження на кредит, укладений у 2021 році?
- Що робити позичальнику: алгоритм дій
- Три сценарії: як це працює на практиці
- Що це означає для ринку мікрокредитування

Рішення ухвалила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) [1]. Це не просто чергова справа – це розворот судової практики, який визначає, як тепер розглядатимуться тисячі спорів між фінансовими установами та позичальниками.
Історія типового мікрокредиту: позичальник отримав 4 800 грн. У заяві-анкеті, яка була додатком до договору, було зазначено, що він має сплатити 1 440 грн процентів. Але інші положення договору передбачали збільшення процентної ставки залежно від строку користування кредитом. У результаті кредитор нарахував понад 53 000 грн процентів і вимагав через суд 57 834,72 грн [2].
Три правила, які тепер визначають результат спору
Кожне з цих правил має практичні наслідки. Розглянемо кожне окремо – з поясненням, що воно означає для позичальника.
Правило 1: Двозначність тлумачиться на користь споживача
У справі, яку переглядала Об’єднана палата, договір і заява-анкета містили різні підходи до визначення розміру процентів. Заява-анкета фіксувала 1 440 грн. Інші положення договору передбачали динамічну ставку, яка зростала з часом.
Об’єднана палата нагадала: відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача [3].
Що означає двозначність на практиці?
Двозначність виникає, коли два документи, які є частиною одного договору, встановлюють різні умови. У цій справі заява-анкета говорила про фіксовану суму 1 440 грн, а інші положення – про динамічну ставку. Суд не міг встановити справжню волю сторін із тексту договору.
За таких обставин суд має тлумачити зміст договору, а нечіткі або двозначні положення – на користь споживача. Саме тому у цій справі стягненню підлягали проценти в розмірі 1 440 грн, а не понад 53 000 грн.
Чи завжди суд тлумачить на користь позичальника?
Ні. Тлумачення на користь споживача працює лише за наявності нечіткості або двозначності. Якщо умова договору викладена чітко, недвозначно і юридично грамотно, суд не має підстав для її перетлумачення. У такому разі працює Правило 2.
Правило 2: Скасування процентів без позову – заборонено
Це ключовий розворот у судовій практиці. Раніше суди часто зменшували надмірні нарахування з власної ініціативи, визнаючи їх непропорційними або такими, що порушують принцип добросовісності. Об’єднана палата поклала цьому край [4].
Новий підхід: якщо кредитор прописав високі відсотки чітко, недвозначно і юридично грамотно, суд не має права самовільно зменшувати борг. Щоб скасувати такі умови, позичальник зобов’язаний проявити активність – подати зустрічний позов із вимогою визнати відповідний пункт договору недійсним.
Як подати зустрічний позов?
Якщо фінансова установа подала до суду позов про стягнення заборгованості, позичальник має право подати зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. У зустрічному позові потрібно вимагати визнання недійсним конкретного пункту договору, який встановлює надмірні проценти.
Підставою для такого позову може бути несправедливість умови договору. Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їхнім наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача [5].
Але важливо: сам факт високих відсотків не робить умову несправедливою автоматично. Потрібно довести, що наслідком є істотний дисбаланс прав та обов’язків. Суд оцінює це в сукупності з іншими обставинами справи.
Правило 3: Нові обмеження ставок не мають зворотної дії
Верховний Суд окремо роз’яснив застосування законодавчих обмежень максимальної денної процентної ставки, які набули чинності 24 грудня 2023 року. Ці ліміти запровадив Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» [6].
Об’єднана палата наголосила: ці обмеження не мають зворотної дії. Вони не поширюються на договори, укладені до 24 грудня 2023 року, за винятком випадків, коли строк кредитування продовжувався після цієї дати.
Чи поширюються нові обмеження на кредит, укладений у 2021 році?
Ні, якщо строк кредитування за ним не був продовжений після 24 грудня 2023 року. У справі № 552/672/23 кредитний договір було укладено у 2021 році. Об’єднана палата підтвердила: обмеження максимальної денної ставки не застосовуються до цього договору.
Це означає, що для старих кредитів, укладених до кінця 2023 року, нові ліміти не діють. Єдиний виняток – якщо позичальник продовжив строк кредитування після 24 грудня 2023 року, уклавши додаткову угоду або новий договір.
Що робити позичальнику: алгоритм дій
Три сценарії: як це працює на практиці
| Ситуація | Що зробив суд | Результат |
|---|---|---|
| Договір і заява-анкета містять різні суми процентів | Застосував тлумачення на користь споживача без окремої вимоги | Стягнуто 1 440 грн замість 57 834,72 грн |
| Договір чітко встановлює високу ставку, розбіжностей немає | Не може самостійно зменшити проценти без зустрічного позову | Стягнуто повну суму, якщо позичальник не подав зустрічний позов |
| Кредит укладено до 24.12.2023, строк не продовжувався | Не застосував нові обмеження денної ставки | Діють умови договору, а не нові ліміти |
Що це означає для ринку мікрокредитування
Для фінансових компаній рішення – прямий сигнал: потрібно вичистити договори від внутрішніх суперечностей. Якщо в документах є розбіжності, суди гарантовано тлумачитимуть їх на користь клієнта. Це може суттєво зменшити прибутки установ, які будували бізнес на дрібному шрифті та неузгоджених умовах.
Для позичальників ситуація двоїста. З одного боку, тлумачення на користь споживача працює автоматично – навіть без позову. З іншого боку, якщо договір складено грамотно, без розбіжностей, розраховувати на автоматичне зменшення боргу не варто. Потрібна активна позиція в суді.
Внутрішній спір у договорі – не єдина підстава для оспорювання. Якщо умова договору є несправедливою, її можна оскаржити окремо. Про те, як це зробити і які механізми захисту існують, йдеться у матеріалі про законні способи не платити кредит. Якщо борг уже передано колекторам або фінансовій компанії, варто розглянути списання боргів МФО через процедуру банкрутства.
Закон України «Про захист прав споживачів» – zakon.rada.gov.ua
Закон України № 3498-IX – zakon.rada.gov.ua
Пресцентр Верховного Суду – supreme.court.gov.ua
Єдиний державний реєстр судових рішень – reyestr.court.gov.ua
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. У конкретних ситуаціях звертайтеся до практикуючого юриста.
Інформація актуальна станом на вересень 2026 року. Судова практика може змінюватися – перевіряйте актуальні позиції Верховного Суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.





