- Справа, яка змінює підхід: 20 років арешту за борг, який вже сплачений
- Чому позов про зняття арешту – це пастка для боржника
- Що робити насправді: покроковий алгоритм для боржника
- Ще один типовий сценарій: “чужий” арешт на вашому майні
- Складний випадок: а якщо суд, що видавав документ, вже не існує?
- Відповіді на часті запитання
Уявіть: ви сплатили борг. Провадження закрите. Але квартира, машина чи земельна ділянка досі “заарештована” в реєстрі. Нотаріус відмовляє в угоді. Банк не дає кредит. А документи з виконавчої служби вже давно знищені за строками зберігання. Що робити – і головне, чого не робити?
У травні 2026 року Верховний Суд розглянув саме таку справу і дав чітку відповідь: боржники масово обирають неправильний процесуальний шлях – і через це програють суди, які навіть не розглядають справу по суті. Розбираємо, чому так відбувається і як діяти правильно.
Справа, яка змінює підхід: 20 років арешту за борг, який вже сплачений
Ось реальна фабула зі справи № 606/1141/25, яку розглядала Перша судова палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду.
📌 Кейс: У 2005 році суд стягнув з людини 100 000 грн моральної шкоди. У 2006 році виконавець наклав арешт на все майно. У 2010 році провадження зупинили – боржник відбував покарання. У жовтні 2024 року борг нарешті повністю сплачено, провадження закрито. Але арешт у Єдиному реєстрі заборон відчуження нікуди не зник – тому що у 2006 році реєстри були іншими, і арешт просто не “переїхав” до сучасної автоматизованої системи (АСВП). Нотаріус відмовив у знятті обтяження. Матеріали ДВС знищені.
Людина зробила те, що здається очевидним: пішла до суду з позовом про скасування арешту, спираючись на статті 316-391 Цивільного кодексу (захист права власності). Результат – суд закрив провадження взагалі, не дійшовши до розгляду по суті.
Чому позов про зняття арешту – це пастка для боржника
Більшість людей інтуїтивно думають: “Мене несправедливо обмежують у праві власності – значить, я маю право на позов про захист цього права.” Логіка зрозуміла. Але закон проводить тут жорстке розмежування.
Стаття 59 Закону “Про виконавче провадження” розмежовує два різних випадки:
| Хто ти у цій ситуації | Твій інструмент |
|---|---|
| Третя особа – власник майна, яке арештували через чужий борг (наприклад, машина записана на дружину, а провадження відкрите проти чоловіка) | ✅ Позов про визнання права власності і зняття арешту (ст. 59) |
| Боржник – той, щодо кого відкрито виконавче провадження | ⛔ Позов НЕ підходить. Тільки скарга на бездіяльність виконавця (Розділ VII ЦПК) |
Верховний Суд пояснив це так: виконання рішення – це завершальна стадія судового розгляду. Тому будь-які претензії до виконавця, зокрема щодо незнятого арешту, вирішує той самий суд, який видав виконавчий документ – але не через новий позов, а через процедуру контролю за виконанням.
Саме тому суд закрив провадження на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК: справа просто не підлягає розгляду в порядку цивільного позовного судочинства. Не відмовив по суті – а закрив як таку, що потрапила “не в те вікно”.
⚠️ Важливо: Навіть якщо матеріали ДВС знищені, архіви недоступні або арешт “завис” між старим і новим реєстром – все одно це не дає боржнику права перейти до позовного провадження. Процесуальний статус боржника не змінюється від технічних труднощів.
Що робити насправді: покроковий алгоритм для боржника
Отже, правильний шлях – скарга на бездіяльність державного виконавця у порядку Розділу VII ЦПК. Ось як це виглядає на практиці.
Перевірте реєстри
Зайдіть до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (через онлайн-сервіси Мін’юсту або нотаріуса). Переконайтеся, що арешт дійсно зафіксований і не знятий автоматично. Паралельно перевірте статус провадження в АСВП (автоматизована система виконавчого провадження, asv.minjust.gov.ua).
Зберіть документи
Підготуйте: квитанції про погашення боргу, постанову про закінчення виконавчого провадження (якщо є), витяг із реєстру з відомостями про арешт, будь-які листи від ДВС або відповіді нотаріуса. Навіть якщо матеріали ДВС знищені – ваші платіжні документи залишаються доказом.
Зверніться до виконавця з вимогою
До подачі скарги до суду – надішліть письмову вимогу до відділу ДВС (або приватному виконавцю, якщо провадження вели через нього) з вимогою зняти арешт. Вимога фіксує факт бездіяльності. Якщо відповіді немає або відмовляють – це є підставою для скарги.
Подайте скаргу до суду
Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (наприклад, якщо рішення ухвалив Апеляційний суд м. Києва – туди і звертатись). Предмет скарги: бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту після закінчення або фактичного припинення виконавчого провадження. Підстава: ст. 447 ЦПК України (Розділ VII).
Виконайте рішення суду
Після набрання рішенням законної сили – виконавець зобов’язаний зняти арешт не пізніше наступного дня (ст. 59 ЗУ “Про виконавче провадження”). Якщо цього не відбулося – знову скарга або звернення до Мін’юсту.
Ще один типовий сценарій: “чужий” арешт на вашому майні
Цей кейс стосується вже іншої ситуації – але її часто плутають із першою.
📌 Кейс: Подружжя розлучилося. Квартира залишилась у власності дружини. Через кілька років виявляється, що на квартиру накладено арешт – за боргами колишнього чоловіка. Він ніколи не був власником цієї квартири, але виконавець у 2018 році наклав арешт помилково або через ідентичність адрес.
У такій ситуації дружина – не боржник. Вона – стороння особа, чиє майно арештовано через чужий борг. І саме тоді стаття 59 відкриває право на позов про визнання права власності і зняття арешту. Це принципово різний шлях.
Таким чином, перше, що потрібно визначити перед будь-яким зверненням до суду: ви боржник у цьому виконавчому провадженні чи ні? Від відповіді залежить увесь подальший процесуальний шлях.
Складний випадок: а якщо суд, що видавав документ, вже не існує?
Це реальна проблема для справ 2000-2010 років. В Україні відбулась судова реформа, деякі суди об’єднали або ліквідували. Верховний Суд у своїй практиці вказує, що в такому разі скаргу подають до суду-правонаступника або суду за місцем виконання. Точне визначення підсудності в такому випадку краще уточнити через адвоката або на консультації у самому суді.
Що точно не варто робити – подавати позов до суду загальної юрисдикції за місцем знаходження майна. Саме ця помилка призводить до закриття провадження за п.1 ч.1 ст.255 ЦПК і втрати часу.
Відповіді на часті запитання
❓ Чи є строки для подачі скарги на бездіяльність виконавця?
Так. Стаття 447 ЦПК передбачає, що скаргу можна подати протягом 10 днів з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення. Проте у справах про незняття арешту після закінчення провадження суди нерідко застосовують підхід “поновного перебігу строку” – починаючи з дня, коли стало відомо про конкретну бездіяльність. Не зволікайте з поданням скарги.
❓ Що якщо матеріали виконавчого провадження знищені за строками зберігання?
ВС прямо вказав: знищення архівних матеріалів ДВС не змінює процесуальний статус боржника і не дає права перейти до позовного провадження. У скарзі ви посилаєтесь на власні документи – квитанції, постанову про закриття провадження, витяг із реєстру. Факт знищення архіву ДВС теж можна підтвердити офіційною відповіддю служби.
❓ Нотаріус відмовив у знятті арешту – що робити?
Нотаріус діє за профільним законом і не має повноважень знімати арешти, накладені виконавцем, без відповідної постанови. Отримайте від нотаріуса письмову відмову – це корисний доказ для скарги до суду. Сам нотаріус у цій ситуації не є відповідачем.
❓ Арешт є в Єдиному реєстрі заборон, але відсутній в АСВП – де вирішувати?
Саме така ситуація була у справі ВС № 606/1141/25. Арешт 2006 року “не переїхав” до сучасної АСВП. У такому разі скарга все одно подається до суду, що видав виконавчий документ. Суд у межах контролю за виконанням може зобов’язати виконавця або профільний орган внести зміни до реєстру.
Підсумок: три правила для боржника з незнятим арештом
1. Не подавайте позов – він буде закритий за п.1 ч.1 ст.255 ЦПК без розгляду по суті.
2. Подайте скаргу на бездіяльність виконавця за ст.447 ЦПК до суду, що видав виконавчий документ.
3. Визначте свій статус перш за все: якщо ви боржник – шлях один, якщо третя особа – інший (позов за ст.59).
